Експерти НДІ Інтелектуальної власності визначили головні переваги законопроекту № 8223, що нададуть можливість забезпечити правосуддя якісними, обґрунтованими та неупередженими дослідженнями у необхідні строки, з урахуванням складності досліджень та навантаженням судового експерта.

Законопроект про судову експертизу та самоврядування судових експертів № 8223 від 03.04.2018 року, що був внесений на розгляд до Верховної Ради України, призначений реформувати судово-експертну діяльність.

До основних переваг законопроекту слід віднести те, що саме судовий експерт, а не державні спеціалізовані експертні установи, стає основним суб’єктом судово-експертної діяльності, незалежно від того де він працює – у тій же державній спеціалізованій установі, приватній або як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність. При цьому експерт вправі самостійно обирати місце проходження стажування для отримання атестації його як судового експерта, один раз здає кваліфікаційний іспит і далі підтверджує свою кваліфікацію лише здійсненням практичної діяльності. 

За останні роки спостерігається тенденція надання переваги при призначенні експертизи саме спеціалізованим судово-експертним установам. Новою редакцією КПК України встановлена монополія на проведення судових експертиз у кримінальних справах. При цьому, кількість експертів, що не працюють у спеціалізованих експертних установах (приватні експерти), за останні п’ять років зменшилась у три рази. Причиною цього явища стали жорсткі умови отримання та підтвердження кваліфікації приватними експертами: висока вартість стажування, яку приватні експерти проходять кожні 3 роки (державні, кожні 5 років), дроблення спеціалізації (створення замість одної, двох окремих), а також призначення експертизи саме на спеціалізовані експертні установи. За деякими спеціальностями відсутня альтернатива призначення експертизи до приватного експерта і навіть до іншої установи. Виникають випадки, коли повторну експертизу неможливо призначити через відсутність експерта відповідної спеціальності.

Крім того, як показала практика, стажування експертів та здавання кваліфікаційного іспиту кожні три роки для підтвердження кваліфікації судового експерта, не призводить до підвищення рівня його професійних знань, а стало невиправданим обмеженням для продовження здійснення судово-експертної діяльності приватними експертами. Законопроектом передбачено рівні умови для отримання кваліфікації судового експерта для всіх експертів, яку вони отримують лише один раз і кожні п’ять років підтверджують здійснення практичної діяльності. Справді, найголовнішим показником підтвердження кваліфікації є саме проведення експертиз, а механізмом прибирання «мертвих душ» з реєстру судових експертів, стане перевірка здійснення практичної діяльності кожні п’ять років. 

Діяльність Ради науково-методичного забезпечення дозволить залучати до розроблення та впровадження методик судової експертизи будь-яких суб’єктів судово-експертної діяльності, а не лише експертів спеціалізованих судово-експертних установ, а також забезпечить підвищення професійного рівня експертів, шляхом проведення наукових заходів досвідченими спеціалістами з відповідних галузей знань. 

Основною перевагою законопроекту є створення такої системи самоврядування судових експертів, яка забезпечить незалежність експертів від органів досудового розслідування, суду, органів виконавчого провадження та інших учасників. Така організація зможе забезпечити рівні умови для отримання кваліфікації, розгляду дисциплінарних проваджень, визначить правила професійної етики судового експерта та забезпечить представництво всіх суб’єктів судово-експертної діяльності в України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадськими об’єднаннями та міжнародними організаціями. Водночас законопроект усуває монополію державних спеціалізованих установ на проведення експертиз у кримінальних справах, а також вносить зміни у Кримінальний процесуальний кодекс України щодо порядку призначення судової експертизи, яку зможе призначати будь-який учасник процесу. 

Катерина СОПОВА,  

Заступник керівника Центру експертних досліджень, патентний повірений, судовий експерт