Щорічно 26 квітня світ відзначає Міжнародний день інтелектуальної власності з метою сприяння розумінню ролі інтелектуальної власності (ІВ) у розвиткові творчості, у створенні та поширенні інновацій, у формуванні креативного мислення.

У 2020 р кампанія, яку проводить Всесвітня організація інтелектуальної власності в честь цього дня, присвячена ключовій ролі інновацій (і ІВ як їх фундаменту) у забезпеченні «зеленого» майбутнього. Адже: «рішення, які ми приймаємо сьогодні, визначають наше життя завтра. Земля – наш дім. Ми повинні її берегти. Нам під силу створити «зелене» майбутнє. Ми володіємо колективним досвідом, винахідливістю і креативністю, які допоможуть нам знайти нові, більш ефективні, шляхи і вийти на курс низьковуглецевого розвитку. Але діяти потрібно вже зараз!» (WIPO. URL: https://www.wipo.int/ip-outreach/en/ipday/index.html). В рамках цієї кампанії країни діляться досвідом, яким чином міцна і збалансована система інтелектуальної власності може заохочувати розвиток «зеленої» економіки, здатної грати на стороні систем життєзабезпечення на планеті, а не проти них.

Оголошена ВООЗ пандемія, викликана поширенням Covid-19 по світу, внесла істотні корективи у проведення цього свята внаслідок оголошення багатьма державами карантину. Країни зусиллями своїх фахівців намагаються розв’язати спільну для усього світу проблему. Й інновації, результатом яких мають стати винайдені вакцини проти коронавірусу, посідають одне з ключових місць. Поряд із щоденною відданою працею медиків, урядовців, правоохоронців, усіх тих, хто забезпечує виробництво продуктів харчування, займається доставкою й багатьох, багатьох інших. Сфера ІВ бере пряму участь у цих процесах. Недаремно Френсіс Гаррі, Генеральний директор ВОІВ, висвітлює проблеми, які виникли внаслідок кризи, викликаної інфекцією Covid-19 (https://www.wipo.int/portal/en/index.html). А вітчизняні фахівці, зокрема НДІ інтелектуальної власності НАПрНУ, постійно наголошують на можливостях ІВ в охороні здоров’я (http://ndiiv.org.ua/index.p…/…/rada-molodykh-vchenykh/novyny).

Для України «зелене» майбутнє, яке розбудовуватиметься на інтелектуальній власності, має цілком відчутне розуміння. Бо для нашої країни цей день асоціюється з Чорнобильською трагедією. Тисячі унесених життів, що стали результатом згубного впливу радіації. Втрачені батьківські домівки. Зона відчуження. Й численні «популярні туристичні маршрути й об’єкти» в останні роки, що приваблювали десятки тисяч туристів, у т.ч. із-за кордону. Й природа дуже показово відреагувала на нехтування питанням екології, на зміну клімату, на перетворення Полісся у розорані поля... Коли під час карантину на сотню кілометрів від Чорнобилю не могли днями відкривати вікна із-за пожеж Чорнобильського лісу, коли згорали села, втрачалися умови для життя відновленої популяції тварин, а Київ став найбруднішим містом світу.

Світ не зміниться автоматично після карантину, як про це говорить багато експертів. Бо для цього маємо змінитися ми самі. Й саме карантин може стати тим фактором, який спонукає зупинитися й подумати, куди й як рухатися далі (а не лише безкінечно вчитися, як нині пропонується у мережах, хоч це й надзвичайно важливо).

Неочікувано саме карантин сам часом, коли природа очищується, коли в небі нечутно літаків, коли дощ змиває пил й поїть землю. Й сьогодні вже наші міста серед найбільш чистих у світі. І може якраз нині й варто медитативно міркувати про «зелене» майбутнє. Що формується, у т.ч., на творчості, креативності, інноваціях й усіх інших процесах, що можуть свідчати про Homo sapiens як про людей майбутнього. Можливо як про Homo Deus. А може про інші людські виміри. Але життєво важливо про ті – які бережуть Землю.

Тому майбутнє за творцями. У будь-яких напрямах й галузях, сферах й видах людської діяльності, які зберігають життя й екологію планети.

І саме тому Україна – за «зелені» інновації. Численні підтвердження цьому зростають кожного року. Й ми бачимо новинні стрічки:

-«Українська компанія BIOsens отримала грант на Expo Live Innovation Impact Grant в рамках всесвітньої виставки Expo 2020 в Дубаї» (https://greencubator.info/tag/).

-Серед тисяч українських компаній, що виробляють рішення для енергоефективності та сталої енергетики в Україні, виділяють близько 150-170 розробників «зелених» інновацій і кліматичних технологій (https://mind.ua/…/20197773-zelenishe-zelenogo-hto-i-yak-roz…).

Євросоюз реалізовує програму ЄБРР «Центр передачі технологій і фінансів у сфері зміни клімату» (FINTECC). В Україні цю програму впроваджує ГО Greencubator, що розвиває екосистему стійкого підприємництва, кліматичних інновацій і «зеленої» економіки в Україні та Східній Європі (http://greencubator.info/civ-iv-winners/). У 2020 році «Greencubator долучився до платформи TechUkraine, щоб робити свій внесок в розвиток економіки інновацій в Україні. Й реалізовує проекти на кшталт "Мільйон для "зелених інновацій та кліматичних технологій" (https://kurs.if.ua/…/milyon_ievro_na_zeleni_innovatsii_ta_…/)

Канадський Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» у 2017 році запропонував посібник «Зелений» бізнес для малих і середніх підприємств» (http://pleddg.org.ua/wp-cont…/uploads/…/11/SME-Guide-web.pdf).

У 2019 році Центр Разумкова публікує Аналітичну доповідь «Зелені» інвестиції у сталому розвитку: світовий досвід та український контент» (http://razumkov.org.ua/uploads/article/2019_ZELEN_INVEST.pdf)

НАН України розбудову «зеленої» економіки вважає основою інноваційного розвитку (Інноваційна Україна 2020: національна доповідь; за заг.ред. В.М. Гейця та ін. ; НАН України, 2015) (https://www.researchgate.net/…/320411036_Rozbudova_zelenoi_…)

МОН України відзначає щорічне збільшення кількості інноваційних проєктів та стартапів, пов’язаних із «зеленими» технологіями, підвищенням показників енергоефективності та захистом довкілля. Так, кожен шостий проєкт, що подається на Всеукраїнський фестиваль інновацій, належить саме до сфери «зелених» технологій (https://mon.gov.ua/…/rozvitok-innovacij-u-sferi-zelenih-teh…).

Мінекономіки України серед численних проектів впроваджує Крос-секторальну експортну стратегію 2019-2023 «Інновації для експорту» (https://www.me.gov.ua/Documents/List…).

Національна система інтелектуальної власності має безпосереднє відношення до розбудови «зеленого» майбутнього України. Саме тому для нас Міжнародний день інтелектуальної власності 2020 має стати поштовхом для успішного завершення реформи сфери ІВ (законодавчої, інституціональної, судової), та для активного впровадження Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, що була успішно презентована на Парламентських слуханнях 16 грудня 2019 року. Перед нашою сферою стоять численні виклики, але ми спільно маємо можливості, розуміння, сили й відданість їх успішно долати.