16 листопада 2016 року у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні». Ініціатором їх проведення виступив Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

 Участь у роботі слухань взяли народні депутати України, представники Уряду, міністерств і відомств, керівники національних академій наук, представники місцевих органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в галузі науки, працівники наукових установ, вищих навчальних закладів, шкільних та позашкільних навчальних закладів, наукових кіл і громадських організацій, загалом близько 450 учасників.

 На слуханнях, зокрема, зазначалося, що у сучасному світі освіта, наука, інтелектуальна власність відіграють все зростаючу роль у розвитку держави і  суспільства, забезпеченні потреб та якісного життя людей. Стратегічні плани та проекти на перспективу, що розробляються більшістю країн-світових лідерів, спираються на знання та здобутки науки, дозволяють заглянути в майбутнє, скорегувати сучасний вектор руху країни, її ресурси на забезпечення максимального ефекту поставлених цілей.  

  У 2015 р.  наукоємність ВВП  в Україні скоротилась у 4 рази і становила 0,6 %.  З урахуванням високого рівня тінізації української економіки наукоємність реально не перевищує 0,4% ВВП.  Водночас світова тенденція полягає у неухильному зростанні наукоємності ВВП (його загальносвітове значення збільшилось з 2, 1% у 2000 р. до  2,4% у 2014 р., а в республіці Корея, наприклад, — з 2,3% до 4,3%). Україна має чи не найнижчі показники витрат на одного науковця не тільки серед європейських держав, а навіть серед африканських країн, які лише починають свій науково-технологічний розвиток і ще не накопичили науковий потенціал такого рівня, як в Україні.

  Це суперечить зобов’язанням, які взяла Україна, підписавши угоду про співпрацю з ЄС. Адже стаття 374 цієї угоди проголошує: «Сторони розвивають та посилюють наукове та технологічне співробітництво з метою як наукового розвитку як такого, так  і зміцнення свого наукового потенціалу для вирішення національних та глобальних викликів…Врешті-решт Сторони розвивають свій науковий потенціал з метою дотримання глобальної відповідальності та зобов’язань у таких сферах, як охорона здоров’я, захист навколишнього середовища, зокрема зміна клімату та інші глобальні виклики».  В статті 375 Угоди йдеться й про розвиток науково-технологічного потенціалу з метою сприяння забезпеченню конкурентоспроможності економіки та суспільства.

 За підсумками парламентських слухань будуть прийняті рекомендації щодо збільшення державного фінансування видатків на освіту і науку. розробки та впровадження відповідних  нормативно-правових документів.

   В організації підготовки і проведенні парламентських слухань взяли участь позаштатний консультант Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, завідувач лабораторії правового забезпечення розвитку науки і технологій НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, канд. екон. наук, доцент  Г.О. Андрощук, провідний науковий співробітник  економіко-правового відділу, доктор екон. наук, професор О.Б. Бутнік –Сіверський..

image_pdfimage_print
Відбулися парламентські слухання «Про стан та проблеми фінансування освіти і науки в Україні»