Володимир Нежиборець,
учений секретар НДІ
інтелектуальної власності, к.е.н.

Венчурне інвестування в Україні: стан та перспективи

В статті проаналізовано розвиток інститутів спільного інвестування в Україні як господарського механізму, що дозволяє реалізовувати нововведення на найбільш критичних етапах їхнього освоєння і комерціалізації.
Зроблено висновки і надано деякі рекомендації щодо розвитку венчурного бізнесу.

За умов реформування економіки України перехід на інноваційну модель розвитку означає, насамперед, пошук нових джерел фінансування для активізації інноваційної діяльності.
Венчурний капітал виявився тим органічно необхідним елементом сукупного господарського механізму, що дозволяє реалізовувати нововведення на найкритичних етапах їхнього освоєння і комерціалізації, тобто там, де інші механізми не спрацьовують.
Як показав аналіз закордонного досвіду, венчурне інвестування не може компенсувати недостачу коштів з інших джерел для розвитку науково-технічної сфери. Воно корисно у своїй конкретній “ніші” розвитку інноваційної активності господарських систем. Недарма питома вага венчурного капіталу в загальному обсязі інвестуємих коштів у багатьох країнах не перевищує декількох відсотків (крім США та Великобританії). Виникнення й активний розвиток сучасного венчурного бізнесу у ряді країн ( у США, країнах Європи), стали можливими, насамперед, завдяки затребуваності високоризикового капіталу з боку малих і середніх інноваційних виробничо-технологічних компаній, що зуміли створити високий комерційний потенціал розробок НДДКР.
Малий інноваційний бізнес є базою, основним живильним венчурним середовищем капіталу. На частку дрібних високотехнологічних фірм у світі припадає більше 85% обсягу коштів ризикового фінансування. Таким чином можна затверджувати, що розвиток малого інноваційного підприємництва є найважливішим напрямком формування національної системи венчурного інвестування. Його нерозвиненість, а отже, відсутність повноцінного попиту на ризиковий капітал є головними причинами, що стримують розвиток венчурного фінансування інноваційної діяльності.
Особливе місце в системі венчурного інвестування займають інноваційно орієнтовані корпорації, які здійснюють наступальну ринкову стратегію. Це пов’язане з рядом обставин. По-перше, великі корпорації є найважливішим джерелом інновацій, тому що в них виконується найбільша питома вага національних НДДКР. Наприклад, питома вага наукових досліджень, виконуваних 100 найбільшими компаніями в загальному обсязі промислових НДДКР у США становить 82%, в Англії – 69,5%. у Франції – 81,9%. По-друге, великі промислові корпорації мають значну питому вагу в поповненні венчурного капіталу, у формуванні венчурних фондів [1].
Венчурні фонди не поспішають інвестувати кошти в акції на організованих ринках, оскільки інвестиції у фондовий ринок в Україні мають відносно низьку прибутковість при високому рівні неконтрольованих ризиків. Інвестиції ж у невеликі підприємства шляхом придбання контролю над ними дозволяють контролювати фінансові й інші ризики.
Венчурні фонди – це найбільш перспективний напрямок серед інститутів спільного інвестування. Однак, поки що вітчизняні венчурні фонди трохи відрізняються від венчурних фондів у розвинених країнах. На Заході трохи інші вимоги до таких фондів. Якщо порівняти, наприклад, законодавство США з українським, то можна виявити, що у нас навіть до диверсифікованих фондів існують простіші вимоги по вкладеннях, ніж у них до венчурного. Там дуже тверді вимоги до прибутковості й до напрямків вкладень коштів фондів, оскільки це вкладення американських інвесторів [2].
2006 рік став роком активного розвитку ринку спільного інвестування в Україні. Швидкими темпами зростали кількість суб’єктів ринку, вартісні показники обсягу ринку, відчутні досягнення показав ринок і за якістю управління активами.
Динаміку розвитку українського ринку спільного інвестування (ІСІ) у розрізі видів ІСІ наведено у табл. 1.
Табл.. 1
Динаміка розвитку інститутів спільного інвестування у розрізі видів в Україні [3, 4]

Період

Всього

Пайові інвестиційні фонди
(ПІФ)

Корпоративні інвестиційні фонди
(КІФ)

    відкриті інтер-вальні закриті
диверсифіковані
закриті
недиверсифіковані
венчурні закриті недиверсифіковані венчурні
01.01.2003

6

2

3

1

01.01.2004

29

6

20

І

2

01.01.2005

105

1

17

1

6

68

4

8

31.12.2005

284

4

19

3

20

199

20

19

31.03.2006

328

4

19

2

22

229

29

23

30.06.2006

383

5

21

2

26

274

29

26

30.09.2006

462

8

28

3

27

331

37

28

31.12.2006

519

10

25

3

29

377

42

33

31.12.2007

834

27

35

4

30

603

47

Причиною такого різкого збільшення (табл..1) питомої ваги венчурних фондів у загальної кількості інвестиційних фондів ( з 67% на кінець 2005 року до 78% на кінець 2007 р.)є те, що відповідно до Закону [10,] ) було введено сприятливий режим функціонування венчурних фондів, зокрема податкові стимули і полегшені процедури адміністрування [11].
Реальна вартість активів інвестиційних фондів станом на 31.12.06 р. перевищила 17 млрд. грн. , а приріст кількості фондів у 2007 році склав близько 160%. (табл.1).
Для української економіки – це досить швидкі темпи розвитку. Якщо у 2005 році чисті активи ІСІ у структурі ВВП складали лише 1,17%, то в 2006 році вартість чистих активів (ВЧА) ринку спільного інвестування досягнула обсягів, еквівалентних 2,6% від номінального ВВП України (див. табл. 2).
Таблиця 2
Питома вага вартості чистих активів ІСІ в структурі ВВП [3]

Рік

млн.грн.

питома вага ВЧА ІСІ в структурі ВВП, %

ВВП

ВЧА ІСІ

 

2005

418 529,0

4 898,0

1,17%

2006

537 667,0

13 926,3

2,59%

Отже, ринок спільного інвестування все більше проявляє себе як потужний сегмент фінансового ринку України.
В той же час, збільшення капіталізації венчурних фондів в Україні на сьогодні не приводить до адекватного зростання інвестиційних потоків в інноваційні сектори економіки: спеціалізація венчурних фондів на інвестиціях в новостворені інноваційні компанії є винятковою. Основними акцепторами інвестицій венчурних фондів є компанії зі сфер нерухомості та будівництва, фінансів, харчової, хімічної промисловості, сільського господарства тощо[11].
Основні причини такого явища:

  1. інвестиції в інвестиції в окремі галузі традиційної економіки мають надвисокий рівень доходності за відносно короткий термін інвестування та за умов суттєво низького рівня ризику;
  2. можливість використання організаційної форми венчурних фондів як інструменту зниження податкових витрат[11]. .

Про увагу до розвитку венчурного інвестування (фінансування) з боку державних, наукових установ та організацій, представників бізнесу свідчить той факт, що протягом останніх років проводяться численні науково-практичні конференції та форуми.
Основні з них наступні:

  1. 21 лютого 2008 року у Києві пройшла науково-практична конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу (УАІБ) „Ринок інвестиційних послуг в Україні: очікування та реалії”. На засіданні круглого столу на тему “Перспективи венчурної діяльності в Україні” (ведучий: О.Колесник, член Ради УАІБ) заступником Голови Державного агентства України з інвестицій та інновацій С.Москвіним була зроблена доповідь на тему “Концепція закону України “Про венчурні фонди”.

Доповідач наголосив, що одним із пріоритетів інноваційної діяльності у 2008 році є удосконалення інституційної інфраструктури забезпечення державної інвестиційної політики, одним із заходів реалізації якого є розроблення проекту Закону України “Про венчурні фонди” відповідно до Концепції Державної цільової економічної програми модернізації ринків капіталу в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.11.2007 № 976-р.
Було визначено, що український ринок венчурного інвестування істотно відрізняється від іноземних ринків. Найпривабливішими сферами в Україні є будівництво, переробка сільгосппродукції, харчова промисловість, роздрібна торгівля, в той час, як у країнах ЄС і США – це інвестиції в інновації.
Венчурні фонди в Україні використовуються для оптимізації управління активами фінансово-промислових холдингів та зниження податкового навантаження, тоді як венчурне інвестування (або інвестування ризикового капіталу) у світі залишається одним із найважливіших джерел капіталу для компаній, швидкий ріст та розвиток яких постійно потребує додаткових зовнішніх інвестицій (як правило, це підприємства малого та середнього бізнесу). Венчурні інвестиційні фонди повинні стати головною ланкою зв’язку між інвестиціями та інноваціями як складовими економічного зростання [ 5].

  1. 14-15 грудня 2007 р. в м. Києві відбувся Перший Національний інноваційний Форум “Українська інноваційна доктрина”. Метою Форуму було визначення та узгодження поглядів, поєднання зусиль та можливостей влади, бізнесу, науки, освіти, виробництва, незалежних аналітичних центрів та експертів, міжнародної спільноти з метою відпрацювання спільного бачення напрямів, принципів, механізмів та перспектив інноваційної політики в Україні.

Проаналізувавши головні проблеми та перешкоди на шляху інноваційного розвитку України, з урахуванням власного досвіду з розробки та реалізації інноваційних проектів і програм, учасники Форуму визнали існуючу інноваційну політику такою, що не відповідає викликам часу та не забезпечує перехід на нову якість стійкого розвитку країни.
Було обговорено та ухвалено підсумкові документи: Резолюцію Форуму, Декларацію про партнерство на шляху до інноваційного розвитку України.

  1. у червні 2007 року у Ялті пройшла 19-а науково-практична конференція Української асоціації інвестиційного бізнесу “Управління активами: умови стабільного розвитку бізнесу” в ході якої відбулося засідання секціїї “Перспективи розвитку венчурного інвестування в Україні” (ведучий – Колесник О.М., ТОВ “Венчурні інвестиційні проекти”.

На конференції було відмічено, що динамічне зростання інститутів спільного інвестування виводить вітчизняний інвестиційний бізнес на рівень якісно нових вимог. Пріоритетними стають підвищення якості послуг у сфері управління активами, впровадження професійних стандартів діяльності, що базуються на кращій міжнародній практиці, активізація зусиль для подальшої розбудови організованого фондового ринку.
Обговорюючи перспективи розвитку венчурного інвестування, учасники конференції наголошували на необхідності впровадження міжнародних стандартів з управління активами у практику роботи членів УАІБ, формування у суспільстві позитивного іміджу спільного інвестування як одного з ефективних механізмів, що дозволяє акумулювати інвестиційні ресурси і спрямовувати їх у найбільш перспективні галузі економіки [6].
Компанія по управлінню активами (КУА) “Foyil Asset Management Ukraine” постійно проводить науково-практичні семінари за темою “Інвестування і управління вільними грошовими ресурсами.”
В рамках семінару учасники отримують інформацію про інститути спільного інвестування і недержавні пенсійні фонди, основні тенденції фондового ринку України.
Ще одним інструментом, що сприяє розвитку венчурного бізнесу, є венчурніярмарки (венчурні форуми), які покликані стати каталізатором розвитку ринку високих технологій і послужити зміцненню становища держави на глобальному ринку хай-тек.
Ярмарок – унікальна можливість для малих і середніх компаній, зацікавлених у залученні інвестицій для розвитку свого бізнесу, представити свій проект до уваги інвесторів, які діють на ринку прямих і венчурних інвестицій.
Проаналізувавши досвід США можна зробити висновок, що в ході проведення ярмарків і форумів вирішуються, як правило, три основні завдання:
1. Оцінка інвестиційного потенціалу у високотехнологічній сфері.
2. Надання посередницьких послуг виробникам і споживачам науко-ємних проектів.
3. Підвищення освітнього рівня учасників ярмарку у сфері використання різних фінансових інструментів.
Інститут Адама Сміта (Adam Smith Conferences) в Лондоні вельми активно займається розширенням свого портфеля заходів щодо України.
Головним з цих заходів є Український інвестиційний саміт, який проводиться щорічно в Лондоні за підтримки Посольства України у Великобританії. Останній за часом Саміт “Український саміт інфраструктури” відбувся 10-12 березня 2008 р. у Лондоні в готелі Royal Lancaster Hotel за програмою IV-ої щорічної конференції Інституту Адама Сміта. Зібравши понад 600 учасників з 26 країн Саміт отримав широке визнання ще раз підтвердивши статус найбільшого в світі і найпрестижнішого форуму по інвестиціях до України [7].
В той же час необхідно організовувати проведення власних Венчурних Форумів, на яких би збиралися професійні інвестори, керівники найбільших інвестиційних структур, венчурних фондів і фондів прямого інвестування, банків, консалтингових організацій, бізнес-ангелів, керівники і власники компаній малої і середньої капіталізації, журналісти, політики та інші ключові учасники цього сегменту бізнесу Росії, Європи, Америки й інших країн.
Наприклад, у Росії венчурні форуми проводяться щорічно. В основі дискусій Російського венчурного форуму обговорюються питання: розвитку індустрії прямих інвестицій в Росії, фандрайзинг в Росії і за кордоном, державно-приватне партнерство, пошук перспективних компаній та ініціація операцій в технологічній сфері, стратегії виходу, ризики і найбільш оптимальні варіанти, міжнародна співпраця у сфері розвитку високих технологій тощо.
Вже традиційно в рамках Російського Венчурного Форуму проходить Російський Венчурний Ярмарок – унікальна можливість для компаній малої і середньої капіталізації, зацікавлених у залученні інвестицій для розвитку свого бізнесу, привернути увагу широкого кола інвесторів, зав’язати контакти і налагодити ділові зв’язки з можливими партнерами по бізнесу.
За статистикою, в середньому, із заявок від кандидатів, надісланих в Оргкомітет, лише третина отримує позитивний висновок Експертної комісії, до складу якої входять провідні менеджери російських компаній, представники інвестиційних структур і венчурних фондів. Експерти, керуючись критеріями, які зазвичай використовують співробітники венчурних і інвестиційних фондів, а також менеджери компаній, для оцінки перспективності бізнес-проектів, визначають перспективність залучення венчурних і прямих інвестицій в бізнес кандидата.
Наприклад, на Третьому Російському Венчурному Форумі (10 – 12 жовтня 2007 р.), який був присвячений перспективам зростання ринку венчурних і прямих інвестицій і розвитку інноваційного сектора російської економіки, з 134 попередніх заявок, поданих компаніями, зацікавленими в залученні інвестицій, тільки трохи більше третини отримали позитивний висновок експертизи і були визнані потенційно привабливими для венчурних інвесторів.
З загальної кількості 59 компаній, які представили свій бізнес на суд інвесторів, тільки 4 компанії розмістили інформацію про свій бізнес в Каталозі експозиції. В той же час, представлені проекти здатні скласти серйозну конкуренцію не тільки на російському, але й на міжнародному ринку нових технологій, а деякі з них не мають аналогів в світі.
Відмітною особливістю Ярмарку є навчання менеджменту власників компаній в рамках серії коучингів ефективній презентації свого бізнесу, базовим правилам ухвалення інвестиційних рішень і необхідним навикам роботи з венчурним інвестором.
Проекти, представлені на Ярмарку, можуть скласти серйозну конкуренцію не тільки на російському, але і на міжнародному ринку нових технологій, а деякі з них не мають аналогів в світі [8 ].
У травні 2008 у Москві відбудеться Форум учасників ринку прямого приватного інвестування і венчурного капіталу Росії і СНД компанії С5, що традиційно проводиться.
Беручи до уваги великий потенціал для венчурного капіталу і радикальні зміни, що відбуваються на даний момент на російському ринку, на Форумі буде обговорено питання венчурного інвестування.
Кінцевою метою венчурного інвестування є продаж активів, придбаних венчурним фондом, стратегічному інвесторові. Однак, за твердженням представників фондів, заключний продаж бізнесу є дуже складною проблемою для венчурних інвесторів в Україні. Якщо в розвинених країнах традиційно стратегічні інвестори шукають венчурного капіталіста для придбання у нього пакета того чи іншого підприємства, то в Україні венчурним інвесторам самим доводиться докладати зусиль, щоб знайти “стратега”. Іншим варіантом продажу бізнесу венчурним капіталістом є випуск IPO (первинного публічного розміщення акцій).
За словами керуючого партнера аудиторської компанії Deloitte в Україні Володимира Вахта [9] Україна перебуває на новому етапі розвитку і перша всесвітня торгова платформа NYSE Euronext відкриває нові більши можливості для залучення капіталу. За підрахунками компанії Deloitte, тільки останнім часом українські компанії зробили понад 70 заяв із проханням провести первинне публічне розміщення акцій (IРО). А за оцінками інвестиційного банку “Трійка Діалог Україна”, у нашій країні протягом найближчих трьох років очікується залучення коштів на біржових платформах на рівні $ 3-4 млрд [9].
Як повідомив генеральний директор ТОВ “КУА “Капиталъ” Дмитро Николаєв, IPO українських компаній має переваги у вигляді одержання доступу до західного фондового ринку як джерела залучення коштів і оцінки вартості бізнесу компанії.
Прикладом успішного розміщення акцій на Лондонській фондовій біржі є Ukrainian Properties & Development PLC. Результатом виходу Dragon-Ukrainian Properties & Development PLC на IPO стало збільшення капіталізації до $229,95 млн. [9].
Виконавчий директор NYSE Euronext Мартіна Шарбонье вважає, що саме стрімкий розвиток української економіки обумовив інтерес до українських компаній з боку NYSE Euronext. Причому біржа готова до конкуренції з такими біржовими платформами, як лондонська й франкфуртська. NYSE Euronext готова запропонувати українським компаніям розміщати акції на чотирьох платформах, дві з яких – на європейській біржі Euronext і дві – на NYSE (США). Таким чином, можна стверджувати, що українські компанії протягом 3-4 років активно будуть інтегруватися у світові ринки капіталу [9].

Висновки
1. Ринок спільного інвестування продовжує розвиватися, покращуючи свої результати. Звісно, є ще багато невирішених проблем, для успішного розв’язання яких потрібен конструктивний діалог між учасниками ринку і виконавчою та законодавчою гілками влади.
2. Український венчурний бізнес знаходиться сьогодні на стадії якщо не зародження, то дуже раннього розвитку. Вкрай необхідно співставити зарубіжний досвід з нашими можливостями і зробити все, щоб венчурний бізнес в Україні, в класичному його розумінні, теж запрацював на всю потужність. У цьому, в першу чергу, повинна бути зацікавлена держава. Отже, треба почати саме з державної підтримки і можливості застосування зарубіжного досвіду в цьому напрямі.
3. На державному рівні необхідно сприяти запровадженню системи венчурного фінансування в науково-технічній сфері та забезпечити законодавче супроводження венчурного бізнесу (зокрема, пришвидшити прийняття й введення у дію Законів України “Про венчурні фонди” та “Про акціонерні товариства”).
4. Основна причина активності держави у сфері венчурного інвестування пов’язана з усвідомленням тих важливих функцій, які венчурний капітал ефективно виконує в сучасній ринковій економіці.
5. Назріла необхідність проведення в Україні Венчурних Форумів (ярмарків), що дасть можливість для компаній малої і середньої капіталізації, зацікавлених в залученні інвестицій для розвитку свого бізнесу, привернути увагу широкого кола інвесторів, зав’язати контакти і налагодити ділові зв’язки з можливими партнерами по бізнесу.

Література

1.Венчурный капитал и прямое инвестирование в России: Сборник статей и выступлений. – СПб.: РАВИ, 2000. – С. 59-60.
2. Наумец І. Авантюрный капитализм (В текущем году количество венчурных фондов в Украине выросло почти вдвое )
// Инвестгазета, 6 жовтня 2004 р.
http://bin.com.ua/templates/analitic_article.shtml?id=39705)
3. Розвиток ринку спільного інвестування в 2006 році (Аналітичний огляд УАІБ). // Українська асоціація інвестиційного бізнесу.
http://www.uaib.com.ua/files/articles/242/19_4.pdf)
4. Суб’єкти ринку спільного інвестування. Українська асоціація інвестиційного бізнесу. http://www.uaib.com.ua/institutes.html
5. Москвін С. Концепція закону України “Про венчурні фонди” //Доповідь на науково-практичної конференції УАІБ „Ринок інвестиційних послуг в Україні: очікування та реалії”. Київ, 21 лютого 2008 р.
http://uaib.com.ua/conference/material_conf/conference_rynok_2008.html
6. Динамічне зростання ІСІ виводить вітчизняний інвестиційний бізнес на новий рівень //Українська асоціація інвестиційного бізнесу http://www.uaib.com.ua/files/articles/245/2_4.doc)
7. Український інвестиційний самміт. 10-12 березня 2008 р.
http://www.adamsmithconferences.com/html_rus/2008/finance/yuc004.html
8. Третий Российский Венчурный Форум . 18.10.2007 р.
http://www.rvf.ru/rus/news-info.php?ni=86
9. Нью-йоркская фондовая биржа приглашает украинские компании на IРО.// “Хрещатик”, 14 червня 2007 р..
http://www.uabanker.net/daily/2007/06/061407_1510.shtml
10. Закон України “Про інститути спільного інвестування ( пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” , №2299-III від 15.03.2001 р.
11. Кузнєцова І.С. Інститут венчурних інвестицій: стан та перспективи розвитку в Україні//Наука та інновації, 2008.– Т4. – №1. – С. 87-95

image_pdfimage_print
Венчурне інвестування в Україні: стан та перспективи