Українська нація має розбудовуватися як інтелектуальна нація, наділена інтелектуальним потенціалом і спроможна виконувати завдання світового рівня

Вступ Україні до СОТ та постійна інтеграція у світові економічні процеси вимагає наукового супроводження та обґрунтування необхідних змін у законодавстві України. Створення сприятливого інвестиційного клімату, у тому числі у сфері комунікаційних технологій, належного правового регулювання транснаціонального мережевого обміну інформацією потребує й відповідного захисту прав інтелектуальної власності.

Українська нація має розбудовуватися як інтелектуальна нація, наділена інтелектуальним потенціалом і спроможна виконувати завдання світового рівня. Суспільство, орієнтоване на інтелектуальну власність, забезпечує себе наявністю певних взаємопов’язаних між собою структурних елементів. Таких, як політичні свободи, законодавча структура, функціонуюча організаційно-інституційна система, культура та повага прав до інтелектуальної власності. Невід’ємною складовою національної системи інтелектуальної власності є й наявність якісної та ефективної національної бази законодавства у цій сфері, наближеної до європейських стандартів відповідно до підписаної та ратифікованої Угоди про асоціацію України з ЄС.

Модернізація права інтелектуальної власності

Ці завдання значною мірою мають спиратися на прийняту Європейською Комісією Стратегію щодо прав інтелектуальної власності («Єдиний Ринок для прав інтелектуальної власності. Підтримка творчості та інновацій в цілях забезпечення економічного розвитку, високоякісних робочих місць, а також першокласної продукції та послуг у Європі»). Стратегія містить програму модернізації основних положень європейського права інтелектуальної власності на найближчі роки. Відзначаючи значний внесок творчих галузей у загальний економічний розвиток країн ЄС, Єврокомісія наголошує переважне значення для цих галузей двох факторів – адекватне правове регулювання та створення єдиного ринку; при цьому важливим є не лише максимальний та ефективний захист інтересів правовласників. В основу єдиної європейської політики повинні бути покладені потреби всього суспільства мати широкий, розумний за вартістю й зручний доступ до результатів інтелектуальної діяльності. Як у культурних й освітніх цілях, так і для їх задіяння в комерційній діяльності. Зазначені підходи мають обов’язково знайти своє втілення в Україні. Провідну роль у цьому напрямі слід відвести науці, яка є рушійним джерелом ідей, основою інновацій. Оскільки лише інноваційна економіка надасть змогу Україні стати економічно сильною державою і якісно забезпеченими національною безпекою та обороною.

При цьому основою розбудови системи поваги до прав інтелектуальної власності, розвитку творчого потенціалу нації, розбудови економіки знань мають виступати освіта і наука. Істотна роль у цьому процесі має відводитися юридичній науці.

НДІ інтелектуальної власності Національної академії правових наук України як осередок науки, створений у 2001 році, сьогодні є провідною науковою та експертною установою у сфері інтелектуальної власності в країні. Фахівці інституту опікуються проблемами створення, управління та комерціалізації результатів інтелектуальної діяльності в умовах глобалізації світової ринкової економіки; розробкою правових механізмів реалізації прав інтелектуальної власності в умовах сучасного технологічного розвитку; удосконаленням нормативно-правового забезпечення функціонування національної системи управління правами інтелектуальної власності; дослідженням міжнародного та європейського досвіду правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в процесі гармонізації національного законодавства.

Імплементація європейських стандартів

2015 рік дає можливості кардинально змінити стан правового забезпечення національної сфери інтелектуальної власності, адже Україна, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, взяла на себе зобов’язання імплементувати європейські стандарти і принципи. Й питанням інтелектуальної власності в цій Угоді присвячено значну частину документу. Реформуванню підлягає увесь масив національного законодавства – від авторських та суміжних прав до патентних прав, засобів індивідуалізації, географічних зазначень, охорони сортів рослин тощо. У зв’язку з цим Фахівці Інституту спільно з профільними парламентськими комітетами, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством освіти і науки України, Державною службою інтелектуальної власності, професійними асоціаціями тощо, ведуть велику законопроектну роботу.

Багаторічне дослідження європейського досвіду дозволило фахівцям НДІ інтелектуальної власності розв’язувати проблеми, що виникають у зв’язку із визначенням «легальності» електронного контенту та книгообороту, оцифруванням бібліотеками творів наукової та освітньої літератури, архітектурою єдиної системи реєстрації авторських прав, ситуацією з вільними ліцензіями.

Істотне місце в діяльності інституту відводиться розв’язанню проблемних питань щодо прав інтелектуальної власності, які стосуються фармацевтичного ринку України. Постійна співпраця з МОЗ України, міжнародними організаціями, фондом «Відродження», всеукраїнськими громадськими організаціями сприяє вирішенню проблем щодо зменшення витрат населення на лікарські засоби, виробництва й споживання імпортних препаратів та препаратів вітчизняного виробництва, покращення стану патентної охорони лікарських препаратів, збільшення динаміки патентної активності, паралельного імпорту, виробництва препаратів-генериків тощо. З результатами розробок інституту в 2013 році було запроваджено національну процедуру примусового ліцензування, яка має бути доведена (в 2015 р.) до логічного завершення шляхом врахування в підзаконних актах усіх міжнародних зобов’язань, взятих на себе Україною у сфері захисту прав інтелектуальної власності. Участь у робочих групах та громадських радах при органах державної влади, спрямована на гармонізацію прав людини та прав інтелектуальної власності в сфері медицини та фармації, дозволила відпрацювати шляхи удосконалення правового забезпечення репродуктивного здоров’я й допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) в Україні, правових механізмів провадження фармацевтичної діяльності та забезпечення населення лікарськими засобами й виробами медичного призначення.

Одним із найбільш проблемних напрямів діяльності, яким опікується інститут в останні роки і який набув для України стратегічного значення, є розв’язання глобальних проблем, пов’язаних з інтелектуальною власністю, у сфері обороноздатності України. Адже на сьогодні ситуація, що склалася тут, є вкрай незадовільною для держави. Адже протягом багатьох років інтелектуальний потенціал, який напрацьовувався у військовій сфері, не був цікавим для влади; національні інтереси здавалися. Сьогодні лише в поєднанні спільних зусиль можна подолати російську агресію. І військові розробки з належним рівнем інтелектуального захисту є одним з визначальних критеріїв у забезпеченні державного суверенітету.

Захист інтелектуальної власності

Варто зазначити, що від самого початку своєї діяльності НДІ інтелектуальної власності відіграє істотну роль у національній системі захисту прав інтелектуальної власності. Ця роль полягає зокрема, в тому, що науковці інституту вже понад 10 років поряд із науковою здійснюють і судово-експертну діяльність. Завдяки цьому НДІ став одним із трьох діючих в Україні наукових центрів, що проводять судові експертизи щодо всіх об’єктів інтелектуальної власності. На сьогодні атестованими судовими експертами, які працюють в інституті, виконано понад тисячу судових експертиз та понад 500 позасудових експертних досліджень. Робота наших експертів високо оцінюється судами усіх видів судочинства та фахівцями сфери інтелектуальної власності.

Ще одним напрямом діяльності НДІ є оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності. Інститут багато років є суб’єктом оціночної діяльності й має в своєму складі висококваліфікованих оцінювачів, атестованих ФДМУ. Ними проведено понад 50 оцінок, включаючи оцінку прав на програмне забезпечення об’єктів Євро-2012 й оцінку ряду відомих в Україні брендів тощо.

Протягом цих років інститутом було розроблено численні методичні рекомендації, які передані органам державної влади, академічним закладам, суб’єктам господарювання та спрямовані на здійснення аудиту об’єктів права промислової власності; оцінку людських ресурсів, людського потенціалу та людського капіталу; на забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності та дотримання режиму комерційної таємниці тощо. Наприклад, на замовлення ДУ «Інноваційний центр Національної академії наук України» було розроблено Методику та Порядок виявлення та відбору перспективних винаходів з метою відображення відомостей про них у базі даних «Перспективні винаходи України» (http://perspectiva.sips.gov.ua/index.php). Її метою стало сприяння комерційній реалізації інноваційного потенціалу українських винахідників, інженерно-технічних працівників і науковців, просуванню вітчизняних розробок на внутрішній та зарубіжний ринки. Цей спеціалізований інформаційний ресурс, доступний як фахівцям, так і широкому загалу, сприяє також формуванню стабільного конкурентного середовища для бізнесу.

Міжнародне співробітництво

Інститут співпрацює з низкою наукових центрів іноземних країн, що працюють у сфері інтелектуальної власності, зокрема, з Інститутом Макса Планка (Німеччина), Університетом Туріна (Італія), Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) тощо. Творчі зв’язки підтримуються також з університетами країн ЄС, особливо це стосується освітньо-наукових закладів Польщі, Німеччини, Словаччини, Іспанії тощо. У червні 2014 р. був підписаний Договір про співробітництвоз Центром європейської співпраці (Польща). НДІ є також асоційованим членом Європейської мережі підприємництва.

Інститут опікується й питаннями запровадження в Україні європейських підходів у сфері освіти за напрямом інтелектуальної власності. Підтримана свого часу ініціатива наших фахівців призвела до запровадження курсу з інтелектуальної власності у всіх вузах країни. Науковці Інституту протягом багатьох років виступали й ініціаторами розробки магістерських програм з інтелектуальної власності, у тому числі права та економіки, що нині викладаються в національних університетах Києва, Дніпропетровська, Львова, Харкова, Одеси, Тернополя, Сум, Черкас тощо. НДІ активно займається проектами з популяризації знань у сфері інтелектуальної власності, підтримує проведення науково-практичних заходів по усій Україні, опікується національними та регіональними конкурсами з питань інтелектуальної власності, а географія конференція покриває країну від Харкова, Черкас, Маріуполя до Києва, Тернополя, Чернівців. У 2014 році спільно з Державною службою інтелектуальної власності та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка на базі останнього було проведено Літню школу з інтелектуальної власності за програмою Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яка зібрала понад сто слухачів з усієї України. Тут ведеться підготовка наукових кадрів, адже МОН України нарешті затвердив паспорт спеціальності 12.00.13 «Інформаційне право; право інтелектуальної власності». В межах цієї спеціальності науковці отримали можливість досліджувати наукознавчі проблеми права інтелектуального права, досліджувати суспільні відносини та розв’язувати правові проблеми, що відносяться до інтелектуальної діяльності у виробничій, науковій, літературній та художній сферах в їх комплексному вимірі. Крім того, з минулого року науково-практичний журнал «Теорія і практика інтелектуальної власності», який видається Інститутом із 2002 і є фаховим виданням з юридичних наук, включений до науково-метричної бази Copernicus (Польща), а також до переліку журналів, що обліковуються Міністерством освіти цієї країни.

Варто відзначити й участь фахівців інституту в міжнародних та європейських проектах з напряму спеціалізації. Як приклади тут можна навести участь у таких проектах, як «Дослідження по патентах та сфері суспільного надбання», що проводилися під егідою Комітету з розвитку та інтелектуальної власності ВОІВ; проекту програми Європейської Комісії Темпус-IV «На зустріч моделі університету дослідницького та підприємницького типу в системі вищої освіти Росії, України та Молдови»; проекту ЄС «Вдосконалення стратегій, політики та регулювання інновацій в Україні» тощо. Але цим самим завдання юридичної науки в сфері права інтелектуальної власності не обмежуються. Попереду нові завдання і сподіваюся, нові звершення.

Джерело: ЮРІНКОМ ІНТЕР

image_pdfimage_print
РОЛЬ ЮРИДИЧНОЇ НАУКИ В РЕФОРМУВАННЯ ЦІЄЇ СФЕРИ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ