Останніми днями у ЗМІ активно обговорюється питання про заборону використання слів «Олімпіада» та «Олімпійські ігри», з посиланням на приписи Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Закону України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон). У зв’язку з цим вважаємо за доцільне повідомити таке.

Перш за все, слід розмежовувати поняття використання слів «Олімпіада», «Олімпійські ігри» як таких від використання «олімпійських позначок».

Авторським правом охороняються твори в галузі науки, літератури і мистецтва (част. 1 ст. 8 Закону). Правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору (част. 3 ст. 8 Закону). Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, може розглядатися як твір і охоронятися відповідно до Закону (ст. 9). Тому, якщо слова «Олімпіада», «Олімпійські ігри» використовуються як загально вживані терміни, вони не можуть визнаватися творами (частиною твору) відповідно до законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, а тому саме в цьому випадку можуть вільно використовуватися будь-якою особою. Крім того, відповідно до ст. 434 ЦК України, ст. 10 Закону передбачені винятки щодо повідомлень про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації, які не визнаються об’єктами авторського права. Відтак, на повідомлення (новини), у тому числі про хід Олімпійських ігор, не поширюються норми законодавства у сфері авторського права і суміжних прав.

Інша ситуація виникає, коли мова йде про заборону використання олімпійських позначок.

Так, відповідно до п. 4 розділу 7 Олімпійської хартії (документу, в якому визначені основні задачі та принципи діяльності Міжнародного олімпійського комітету (далі – МОК)) (текст документу на веб-сайті Національного олімпійського комітету України http://noc-ukr.org/about/officialdocuments/olimpic-charter) передбачено, що олімпійський символ, прапор, гасло, гімн, позначка (включаючи, але не обмежуючись словами «Олімпійські ігри» та «Ігри Олімпіади»), знаки, емблеми, вогонь та факел є олімпійською власністю. Всі права на олімпійську власність, як і право її використання, належить виключно МОК, включаючи, крім іншого, використання для отримання прибутку, в комерційних чи рекламних цілях. МОК може ліцензувати всю або частину своїх прав на умовах, встановлених Виконкомом МОК. Отже, використання олімпійської власності третіми особами можливе лише з дозволу МОК чи іншої особи, якій надані такі права. Права можуть бути надані іншій особі на підставі договору. Якщо умовами укладеного договору передбачено право забороняти використання олімпійської власності, то така особа має право вимагати дотримання прав олімпійської власності.
Щодо олімпійського символу, то існують винятки, передбачені Найробським договором про охорону Олімпійського символу від 26 вересня 1981 року, до якого приєдналася Україна. Зокрема, не заборонено використання олімпійського символу, якщо він використовується засобами масової інформації з метою інформації про олімпійський рух або про діяльність, що здійснюється в рамках цього руху (ст. 2 (4) цього Договору).

Крім того, варто зазначити, що олімпійська позначка може бути об’єктом авторського права – твором образотворчого мистецтва. У цьому випадку, правовласники мають виключні права дозволяти використання зазначеного твору та право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання (ст. 440 ЦК України) способами використання передбаченими ст. 441 ЦК України, част. 3 ст. 15 Закону.

Олімпійська позначка може бути торговельною маркою (знаком для товарів і послуг) відповідно до гл. 44 ЦК України та Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Так, торговельною маркою визнається будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 ЦК України). Виключні права власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстровану торговельну марку передбачені ст. 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Слід зазначати, що згідно з част. 6 цієї статті Закону встановлено, що вказане виключне право не поширюється на усі форми повідомлення новин і коментарів новин.

Крім того, додатково слід звернути увагу на норми законодавства щодо трансляції та іншого використання на території України Олімпійських ігор.

Відповідно до Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, підписаної в Римі 26 жовтня 1961 року, до якої приєдналася Україна, ст. 449 ЦК України, ст. 35 Закону передачі (програми) організацій мовлення є об’єктами суміжних прав. Суб‘єктами суміжних прав є організації мовлення, які набули таких прав відповідно до договору чи закону (ст. 450 ЦК України). Передачі спортивних змагань, у тому числі Олімпійських ігор, можуть бути об’єктами суміжних прав.

Суб‘єкти суміжних прав (правовласники) наділені: правом на використання; виключним правом дозволяти використання; правом перешкоджати неправомірному використанню об’єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання (ст. 452 ЦК України). Використання передачі (програми) мовлення, у тому числі передачі Олімпійських ігор, є:

1) здійснення (трансляція, ретрансляція) передачі (програми) організації мовлення;

2) записування (фіксування) передачі (програми) організації мовлення, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та здійснення її за допомогою технічних засобів;

3) відтворення запису передачі (програми) організації мовлення;

4) представлення передачі (програми) організації мовлення публіці у місці, де встановлено вхідну плату.

З огляду на зазначене, використання вказаними способами передач Олімпійських ігор третіми особами може здійснюватися лише з дозволу правовласників.

Умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об’єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог ЦК України та іншого закону (ст. 426 ЦК України).

Таким чином, при розгляді питань, пов’язаних з Олімпійськими іграми, слід враховувати вищезазначені норми законодавства.

image_pdfimage_print
Питання інтелектуальної та олімпійської власності