Людмила Работягова,
завідувач сектору патентного права НДІ інтелектуальної власності

У суспільній свідомості вже склалося уявлення про те, що патент – це інструмент ринкової економіки, який засвідчує майнові права на винахід. Проте, одержуючи патент на секретний винахід і намагаючись реалізувати права, які з нього випливають, в умовах ринкової економіки власник патенту додатково потрапляє в специфічне поле дії законодавства про державну таємницю. Латинське слово «secretum» перекладається російською мовою як «таємниця». У словнику В. І. Даля вказане, що таємниця — це «все приховане, невідоме».

Таким чином держава, з одного боку, через патентне відомство наділяє власника патенту майновими правами, з другого боку, для забезпечення державної безпеки, обмежує їх. Крім того, за будь-яке самостійне несанкціоноване застосування даного права держава може притягати його до відповідальності, навіть до кримінальної.

Законом України від 1 червня 2000 р. №1771-Ш в Закон „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” (далі – Закон) були внесені положення, які регулюють порядок правової охорони секретних винаходів і корисних моделей. Так в Україні була вперше законодавчо закріплена патентна форма охорони секретних винаходів і корисних моделей. Правова охорона промислових зразків в режимі секретності Законом не передбачена.

Розглянемо більш детально правове регулювання відносин, що виникають в зв’язку з набуттям прав на секретні винаходи та корисні моделі та їх використанням.

Відповідно до Закону секретний винахід (корисна модель) — це винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці. Державною таємницею (секретною інформацією) згідно з Законом України „Про державну таємницю” є вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.

Строк дії патенту на секретний винахід і патенту на секретну корисну модель дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не може бути довшим від визначеного за Законом України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” строку дії охорони винаходу (корисної моделі). Ці строки становлять відповідно 20 і 10 років від дати подання заявки в Український інститут промислової власності (Укрпатенту), який є уповноваженим Державним департаментом інтелектуальної власності державним закладом для розгляду і проведення експертизи заявок.

Цивільним Кодексом України, який набрав чинності 1 січня 2004 року, видача деклараційних патентів на винаходи і корисні моделі не передбачена. Це стосується і секретних винаходів і корисних моделей. Таким чином на теперешній час деклараційні патенти на секретні винаходи і деклараційні патенти на секретні корисні моделі не видаються.

Віднесення інформації, яка міститься у заявці, до державної таємниці здійснюється згідно з Законом України “Про державну таємницю” та прийнятими на його основі нормативними актами, зокрема „Зводом відомостей, що становлять державну таємницю”(далі – Звод відомостей), що зареєстрований в Міністерстві юстиції 22.03.2001 р. за №264/5455,

Якщо винахід (корисну модель) створено з використанням інформації, зареєстрованої у Зводі відомостей, чи цей винахід (корисна модель) згідно із Законом України “Про державну таємницю” може бути віднесений до державної таємниці, то заявка подається до Укрпатенту через режимно-секретний орган заявника чи через компетентний орган місцевої державної адміністрації за місцем знаходження (для юридичних осіб) або місцем проживання (для фізичних осіб). В цьому випадку до заявки додається пропозиція заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці з посиланням на відповідні положення Закону України “Про державну таємницю”.

Якщо заявка на винахід (корисну модель) не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, то під час попередньої експертизи, яку здійснює відділ секретних об’єктів промислової власності Укрпатенту, її розглядають на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно з Зводом відомостей до державної таємниці [1].

В обох випадках матеріали заявок на винаходи і корисні моделі Укрпатент надсилає відповідному Державному експерту з питань таємниць (далі – Державний експерт). Державний експерт розглядає матеріали заявок, і в разі наявності в них відомостей, які відносяться до державної таємниці, складає експертний висновок. Експертний висновок містить:

  • ступінь секретності матеріалів (“особливої важливості”, “цілком таємно”, “таємно”), який характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. Ступінь секретності встановлюється шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей;
  • державний орган, якому надається право приймати рішення щодо кола підприємств, установ, організацій, які матимуть доступ до секретного винаходу (корисної моделі);
  • строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці.

    Державний експерт надсилає свій експертний висновок разом з матеріалами заявки через компетентний орган до Укрпатенту, який негайно повідомляє про нього заявника. У разі незгоди з рішенням Державного експерта, заявник може подати до закладу експертизи мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи оскаржити рішення Державного експерта до суду.

    Наступний розгляд заявки здійснюється Укрпатентом у режимі секретності. Патент на секретний винахід видають за результатами кваліфікаційної експертизи на відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності). Патент на корисну модель – за результатами формальної експертизи, в ході якої встановлюється належність зазначеного у заявці об’єкти до переліку об’єктів, які можуть бути визнаними корисними моделями, і відповідність матеріалів заявки встановленим вимогам. Патент видають на підставі позитивного рішення експертизи щодо заявки на винахід (корисну модель) і експертного висновку Державного експерта.

    Відомості про видачу секретного патенту заносять до Державного реєстру патентів на секретні винаходи і до Державного реєстру патентів України на секретні корисні моделі. Реєстри мають гриф «таємно». Ознайомлення з цими відомостями здійснюється з дотриманням вимог Закону України „Про державну таємницю”.

    Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має право на одержання від державного органу, визначеного Кабінетом міністрів України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів, передбачених Законом.

    Розсекречування патенту здійснюється за рішенням Державного експерта на пропозицію власника патенту або на підставі рішення суду. Протягом року від дати одержання власником патенту на секретний винахід (корисну модель) рішення про розсекречування він має право подати клопотання про видачу звичайного патенту на винахід або на корисну модель на строк, що залишився до закінчення дії патенту на секретний винахід (корисну модель). У цьому випадку за умови сплати відповідних зборів та державного мита Укрпатент вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію відомостей про видачу патенту на винахід (корисну модель) і видає патент.

    Права, що випливають з патенту на винахід (корисну модель) діють від дати внесення інформації про нього до відповідного реєстру. Відповідно до ст. 28 Закону патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Щодо секретного винаходу (корисної моделі) то його використання обмежено Законом Україні «Про державну таємницю» та рішеннями Державного експерта.

    Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має право розпоряджатися своїм правом, тобто надавати будь-якій особі дозвіл на використання секретного винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійного договору, передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель), тільки за погодженням із Державним експертом. Щодо секретних винаходів (корисних моделей) примусове відчуження патенту за його невикористання не застосовується.

    Ліцензія на використання секретного винаходу (корисної моделі) може бути видана власником патенту тільки особі, що має дозвіл на доступ до цього винаходу (корисної моделі) від Державного експерта. Якщо зазначена особа не може досягти з ним згоди стосовно видачі ліцензії, Кабінет Міністрів України має право дозволити їй використання секретного винаходу (корисної моделі) без згоди власника патенту на умовах невиключної ліцензії. Власнику патенту сплачується адекватна компенсація відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі).

    Спори щодо розмірів і порядку виплати грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів, умов видачі ліцензій, порядку виплати компенсацій у разі примусового відчуження прав на винаходи (корисні моделі) і їх розміру вирішуються в судовому порядку.

    Секретний патент на Україні має ще одну особливість. За підтримку чинності патенту на секретний винахід (корисну модель) збори не сплачуються.

    Застосування Закону показало, що існують проблеми, пов’язані з необхідністю встановлення балансу між інтересами винахідників і власниками патентів та державою. Розглянемо як це вирішується в інших країнах. Зіставимо основні підходи до правової охорони секретних об’єктів промислової власності в найбільш розвинутих в промисловому та воєнному відношенні зарубіжних країнах з давніми стабільно функціонуючими правовими системами (Велика Британія, Німеччина, США, Франція) та України [2-6].

    Перш за все варто звернути увагу на той факт, що правове регулювання секретних винаходів в цих країнах здійснюється не за допомогою окремих спеціально розроблених з цією метою законодавчих актів, а в рамках єдиних національних законів, що регламентують правову охорону винаходів. В Франції таким законом є Кодекс інтелектуальної власності [3].

    В рамках національних законів є деякі загальні підходи в сфері правового регулювання секретних об’єктів промислової власності. Так поняття секретного винаходу відображає інтереси захисту безпеки держави та суспільства, як одних з найважливіших задач будь-якої держави. Для вирішення цих задач держава контролює на своїй території діяльність фізичних і юридичних осіб, яка торкається інтересів національної безпеки. Як секретні об’єкти промислової власності охороняються тільки винаходи.

    Проаналізуємо більш детально окремі підходи в сфері правового регулювання секретних винаходів.

    Засекречування. Відомості про винаходи не публікують, якщо вони є державною таємницею (Німеччина), якщо публікація може завдати шкоди національної безпеці (США), обороні держави або безпеці громадян (Велика Британія), якщо це визначено міністром національної оборони (Франція). Всі країни періодично, як правило, щорічно переглядають режим секретності винаходів. Засекречування інформації щодо винаходів здійснюється за рішенням або за клопотанням компетентних державних органів. Дозвіл на ознайомлення з матеріалами заявок на патенти на винахід, публікація яких заборонена, може давати тільки компетентний орган влади (Велика Британія, Німеччина, США, Франція).

    Проведення експертизи по суті (кваліфікаційної експертизи) заявок на секретні винаходи. Експертизу проводять в Німеччині, США, Великої Британії. Однак в США в особливих випадках її можуть заборонити для того, щоб не поширювати кола осіб, допущених до відомостей про винахід. У Франції експертиза за заявками на секретні винаходи не проводиться.

    Видача патенту. За результатами експертизи заявки на секретний винахід в Німеччині може бути виданий патент на секретний винахід з подальшою його реєстрацією в окремому реєстрі. Згідно з §13 Патентного закону Німеччини патент не починає діяти доти його не буде розсекречено, тобто власник патенту або його правонаступник в результаті рішення про засекречування не застосовує винахід.

    В США, Великої Британії при встановленні, що секретний винахід відповідає умовам патентоздатності, видача патенту призупиняється. В Франції патент на секретний винахід не видають.

    Патент на винахід, видача якого призупинена (Великобританія, США, Франція), або виданий патент на секретний винахід (Німеччина) може бути використаний для потреб національної безпеки (Німеччина, США, Франція ) або на користь держави (Великобританія, Німеччина).

    Виплата компенсації. Заявник, власник патенту або його правонаступник, які внаслідок рішення про засекречування винаходу, не використовують його в господарської діяльності, мають право пред’явити державі позов на відшкодування майнового збитку, що виник у зв’язку з упущеними можливостями його використання (Велика Британія, Німеччина, США. Франція). В Німеччині претензія може бути пред’явлена компетентному державному органу влади лише після видачі патенту. В США сплата компенсації за збитки, що виникли внаслідок видання наказу про збереження винаходу в таємниці, здійснюється і у тому випадку, коли уряд не має майнових інтересів до винаходу.

    В США. Франції передбачена компенсація за використання урядом секретного винаходу, право на яку виникає від дати першого використання винаходу урядом. Спори щодо розмірів компенсації розглядаються загальними судами, як правило, в закритому судовому засіданні.

    Публікація відомостей щодо патентів. Затримка публікації відомостей про патенти на секретні винаходи, не зважаючи на періодичний, як правило, щорічний перегляд режиму секретності винаходів іноді складає понад 20 років. Як приклад тривалих строків заборони публікації відомостей про патенти на секретні винаходи можна навести наступні документи.

    Так для Патенту США на винахід № 4201136 „Контроль безпеки електронних схем” інтервал між датою подання заявки (1.01. 1951р.) і датою публікації (6.05. 1980 р.) склав 29 років; для Патенту США № 4597332 „Дипольні протирадіолокаційні відбивачі, що розкидаються при вході ракети в атмосферу” (3.12. 1964р. – 1.07.1986 р.) – 22 роки.

    Наведені приклади ілюструють той факт, що хоча строк засекречування патенту на винахід значно перебіг строк його дії (на той час він становив 17 років), Патентним відомством США було видано діючі патенти на винаходи і опубліковано відомості про них, тобто строки дії цих патентів було продовжено. Так відповідно до § 154(1с) Розділу 35 „Патенти” Зводу законів США строк дії Патенту № 4597332 було продовжено на 5 років в зв’язку з тим, що заявка на патент підпала під засекречування. Це цілком логічно, держава, яка забрала на якийсь час у власника патенту монопольне право на використання винаходу з метою національної безпеки, повертає через певний час таке право, і власник патенту може отримувати доходи від свого винаходу [4,5].

    В цілому зіставивши чинний Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” з законодавством Великої Британії, Німеччини, США, Франції можна зробити висновок, що деякі підходи правового регулювання секретних винаходів співпадають. Так всі заявки на винахід (корисну модель) розглядаються на предмет наявності в них матеріалів, що можуть бути віднесені до державної таємниці. Експертиза заявок, що містять матеріали віднесені до державної таємниці, проводиться одним органом (Укрпатентом), який відповідно до Закону уповноважений розглядати заявки на винаходи (корисні моделі).

    Найбільш близьким до Закону України є Патентний закон Німеччини. Як в Україні так і в Німеччині за результатами експертизи видають патент на секретний винахід, відомості про нього заносять до відповідного Реєстру. Щодо використання прав, що випливають з патенту на секретний винахід, то в Німеччині відповідно до § 13 Патентного Закону дія патенту призупиняється доти його не буде розсекречено. Заявник, патентовласник або його правонаступник, які не використовують секретний винахід можуть зажадати від держави відшкодування майнового збитку, який виник внаслідок його засекречування [6].

    В Україні використання секретного винаходу дозволяється але обмежується ст.6 Закону України „Про державну таємницю”. При цьому якщо обмеження права власності на секретну інформацію завдають шкоди їх власнику, відшкодування здійснюється за рахунок держави у порядку та розмірах, що визначаються у договорі між власником такої інформації і органом державної влади, якому державним експертом надається право приймати рішення щодо суб’єктів, які матимуть доступ до цієї інформації.

    Однак, вважаємо, що деякі підходи до правового регулювання секретних винаходів в Україні потребують змін.

    По-перше, це стосується об’єктів, які відповідно до Закону засекречуються. За законодавством країн, які ми досліджували, таким об’єктом є тільки винахід, незважаючи на те, що правова охорона корисних моделей передбачена в Німеччині та Франції.

    На наш погляд це вірно, навіщо державі засекречувати відомості про технологічне (технічне) вирішення, щодо якого не проведена кваліфікаційна експертиза на відповідність умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності). Проведення кваліфікаційної експертизи унеможливить видачу патенту на секретну корисну модель на вирішення яке не є новим. Така ситуація цілком можлива в зв’язку з тим, що відомості про патенти на секретні винаходи і корисні моделі не публікуються. Врешті-решт навряд чи вирішення, що не має винахідницького рівня, як це передбачено Законом для корисної моделі, може бути державною таємницею.

    Якщо в Законі залишити тільки один секретний об’єкт – винахід, то необхідно передбачити норми, які, в разі необхідності, дозволять засекречувати відомості, які містяться в заявці на корисну модель. Норми можуть бути викладені в такій редакції. Під час проведення попередньої експертизи заявку на корисну модель розглядають на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці. За наявності в заявці таких відомостей заявнику надсилається про це повідомлення і пропонується на його вибір відкликати заявку або перетворити її в заявку на винахід. До одержання відповіді від заявника розгляд заявки призупиняється.

    винаходів, оскільки саме після розсекречування у власника патенту з’являється можливість реалізації права власності на винахід без обмежень, пов’язаних із зобов’язаннями нерозголошення державної таємниці. Тому законодавства зарубіжних країн містять норми щодо термінів перегляду рішень про ступінь секретності. Зазвичай він становить один рік. Доцільно таку норму ввести і до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”.

    Відповідно до Закону в України передбачено видачу патенту на секретний винахід (корисну модель). Однак це суперечить поняттю патенту як монополії, яка надається державою в обмін на розкриття суті технічного вирішення перед суспільством. Завдяки цьому патентна система сприяє розповсюдженню технічної інформації і розробці нових ідей. Саме розкриття заявником суті свого винаходу, яке повинно забезпечити його відтворення будь-яким фахівцем в даній області техніки є однією з найважливіших умов патентної охорони. Не може існувати патенту, якщо відомості про нього засекречені, і про них не можуть дізнатися національні та зарубіжні заявники, які хочуть одержати охорону своїх винаходів в Україні.

    Слід зауважити, що і сама по собі патентна форма охорони секретних винаходів має внутрішню суперечливість. З одного боку, відомості про секретні винаходи (корисні моделі) поширюються і використовуються згідно з ст. 6 Закону України «Про державну таємницю» за рішенням відповідного органу державної влади, якому Державним експертом надається право приймати рішення щодо суб’єктів, які матимуть доступ до цієї інформації. Тим самим законодавчо визначено конкретний суб’єкт, який має право дозволяти або забороняти передачу цих відомостей і, отже, використовувати відповідні винаходи (корисні моделі) з метою захисту національної безпеки України.

    З іншого боку, патент на секретний винахід (корисну модель) відповідно до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” надає його власнику право дозволяти або забороняти використання тих самих відомостей про винахід (корисну модель). При цьому в ринкових умовах власник патенту прагне максимально реалізувати свої права, що випливають із патенту.

    Таким чином власник патенту на винахід (корисну модель) відповідно до Закону України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” і держава згідно з Законом України «Про державну таємницю» в особі відповідного органу державної влади одночасно набувають право використовувати винахід (корисну модель). Як результат – змішування правомочностей двох суб’єктів права, що мають неоднакові інтереси і керуються різними критеріями з приводу тих чи інших дій.

    Виходячи з викладеного, можна сказати, що за власником патенту на секретний винахід (корисну модель) закріплюється «неповне» право власності тому, що при його реалізації він попадає в сферу дії законодавства про національну безпеку держави. Це ставить його в неоднакове матеріальне становище в порівнянні з власником патенту на звичайний винахід (корисну модель).

    Вважаємо, що усунути протиріччя між власником патенту і державою можливо якщо роз’єднати їх правомочності за часом як це зроблено в США і Великої Британії. В цих країнах при встановленні, що секретний винахід відповідає умовам патентоздатності, видача патенту призупиняється. Під час засекречування держава в особі компетентного органу розпоряджається винаходом на свій розсуд. Патент видається після розсекречування винаходу відповідним відомством і дає можливість його власнику отримувати доходи на протязі певного строку його дії.

    Практичне використання секретного винаходу федеральним урядом США є прямим використанням приватної власності на користь всього суспільства, тобто однієї з форм прояву державної влади по примусовому відчуженню приватної власності. Однак відповідно до П’ятої поправки до Конституції США таке використання передбачає обов’язкову виплату справедливої компенсації власнику патенту на винахід, який був засекречений. Уряд США виплачує компенсацію за засекречування винаходу і у тому випадку коли не має майнового інтересу до винаходу.

    Право на компенсацію за збитки, що виникли внаслідок видання наказу про збереження винаходу в таємниці і/або за використання урядом винаходу виникає відповідно до § 183 Розділу 35 Патенти Зводу законів США. Заявник, його спадкоємці, правонаступники або законні представники, видачу патенту яким призупинено, починаючи від дня, коли заявника поінформовано про засекречування винаходу, і до закінчення 6 років після видачі патенту на відповідний винахід, мають право звернутися до глави міністерства або органу, які були ініціаторами видання наказу, з вимогою про сплату компенсації за збитки, що виникли внаслідок видання наказу про збереження винаходу в таємниці, і/або за його використання урядом. Право на компенсацію за використання виникає від дати першого використання винаходу урядом [4,5].

    На наш погляд, і в Україні необхідно використати такий підхід до правового регулювання секретних винаходів. При цьому в Законі України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” необхідно включити норми, які регламентують компенсацію за збереження винаходу в таємниці і/або за використання урядом такого винаходу.

    Крім того, необхідно законодавчо закріпити положення, за яким строк дії патенту за заявкою, що містила відомості віднесені до державної таємниці, продовжується на період їх засекречування. При цьому можливо передбачити максимальний строк продовження дії патенту, наприклад, не більше ніж на 5 або 10 років.

    Література:

    1. Крайнєв П., Работягова Л., Дятлик І. Патентування винаходів в Україні. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. 340 с.
    2. Хромушкина Е.В. Тенденции развития правового регулирования секретных изобретений. – М.:ИНИЦ Роспатента, 2004.-132 с.
    3. Кодекс интеллектуальной собственности Франции. – М.: ВНИИПИ, 1997. – 137 с.
    4. Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. – 36. документів, матеріалів, статей / За заг. ред. О.Д. Святоцького. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2003. – 368 с.
    5. Розенберг П. Основи патентного права США. – М.: Прогресс, 1979. – 462 с.
    6. Патентний закон Німеччини від 16 грудня 1980 р. з останніми змінами Законом від 06.09.1998 р.

 

image_pdfimage_print
Патент як форма правової охорони секретних винаходів