Дата: 12 вересня 2015 року – професійне свято працівників кінематографії України, що відзначається щорічно у другу суботу вересня.

До цих пір продовжуються багаторічні суперечки, кому ж все таки належить право називатися винахідником кіно. Існують різні твердження. Одні стверджують, що це були брати Луї Жак та Огюст Люм‘єри. Вони винайшли пристрій для демонстрації кіно та оформили свої права, отримавши патент на свій винахід в 1895 році. Інші вважають, що першовідкривачем був Томас Едісон, який винайшов кінетоскоп. Чільне місце у цьому списку посідає й український винахідник Йосип Тимченко – головний механік Одеського (тоді Новоросійського) університету. У 1893 році він у співавторстві з фізиком М. Любимовим сконструював механізм, що став прототипом сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції («снаряд для аналізу стробоскопічних явищ»). Принцип дії цього механізму став основою для нового пристрою кінескопу, який створив винахідник М. Фрейденберг. У цьому ж році в готелі «Франція» (м. Одеса) відбулася публічна демонстрація двох стрічок, знятих кінескопом: «Верхогони-кавалеристи» та «Метальник списа». У 1894 році винахід демонструвався на засіданні секції фізики ІХ з’їзду російських натуралістів та лікарів (м. Москва). Однак, автори не поспішали отримати патент на свій винахід, на відміну від славнозвісних французьких братів, та й коштів на його удосконалення не вистачало. З історії відомо, що Йосип Тимченко звертався за фінансовою підтримкою до Спілки підприємців, меценатів. Зокрема, коли він розповів про свій винахід відомому меценатові Савві Мамонтову з надією отримати необхідні кошти, той відповів: «Це має велике майбутнє, однак грошей у мене немає…»

В історії українського кіно відомий ще один винахідник – фотограф, оператор Альфред Федецький. Він удосконалив кінознімальний апарат і вперше в Україні почав створювати хронікально-документальні фільми. Винахідник майже одночасно з братами Люм’єр продемонстрував ряд хронікальних сюжетів про тогочасне місто Житомир. Іноземні фірми готові були купувати стрічки Альфреда Федецького, проте не хотіли приписувати його авторство. Це не влаштовувало винахідника і він вирішив відкрити власний кінотеатр (орендоване приміщення, в якому розміщався проектор для демонстрації фільмів). Однак, невдовзі кінотеатр в результаті пожежі згорів, після чого Альфред Федецький припинив знімати кіно, присвятивши своє творче життя фотомистецтву.

Отже історія свідчить про особливий вклад українських винахідників в розвиток світової кінематографії.

Сьогодні українське кіно, можливо не в повній мірі, але все ж таки визнано в світі. Згідно з рейтингом британського журналу Sight & Sound з визначення найкращих фільмів усіх часів, у 2012 році 8-е місце зайняв фільм «Людина з кіноапаратом» (реж. Дзиґа Ветров, 1929 р.), 171-е — «Земля» (реж. О. Довженко, 1930 р.), а в 2014 році зазначений фільм Дзиги Вертова посів перше місце у списку найкращих документальних фільмів*.

* Кінематограф України. ttps://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8

Фото: http://vakul.ru/texnika/istoriya-kino/#more-6906

Normal 0 false false false MicrosoftInternetExplorer4

image_pdfimage_print
12 вересня – День українського кіно