«Вищий суд з питань інтелектуальної власності: очікування щодо суду та суддів». Під  таким гаслом 26 червня у київському готелі «Україна» відбувся однойменний круглий стіл, що проводився в рамках проекту «Прозорість і доброчесність публічного сектору».

Проект виконується Програмою розвитку ООН в Україні та фінансується Міністерством закордонних справ Данії протягом 2015-2018 років.

Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності на заході представляли Катерина Сопова (спікер), Василіса Писєва, Ірина Петренко, Сергій Петренко та Олена Тверезенко (на фото).

Разом учасники круглого столу в конструктивному діалозі шукали відповіді на питання та нові виклики, що ставить перед українською судовою системою започаткування функціонування нового спеціалізованого Вищого суду з питань інтелектуальної власності (ВСПІВ). Під час виступів спікерів та професійних дискусій проблемних питань постало чимало: починаючи від критеріїв обрання суддів, організаційних питань роботи цієї установи, процедури передання справ на розгляд та закінчуючи найголовнішим – коли ж нарешті суд запрацює?

Спікерами круглого столу стали Вікторія Ободовська, Борис Малишев, Тарас Кислий, Марія Ортинська, Катерина Сопова, Костянтин Зеров, Микола Гнатовський, Антон Льовін, Тетяна Хареба, Андрій Козлов, Антон Химчук. 

Найбільше усіх учасників хвилювало питання того хто пройде конкурс до ВСПІВ і чи серед обраних будуть дійсно професіонали з питань інтелектуальної власності чи фахівці «з формалістики», яким вдасться подолати всі бюрократичні бар’єри. Як слушно зазначив член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Андрій Козлов, нажаль, формальні вимоги стали одним з вирішальних чинників для проходження конкурсу. 

Громадська організація "Фундація DEJURE" презентувала результати попереднього дослідження досьє 105 кандидатів, що претендують на посади у новому суді. Представник "Фундації DEJURE" Андрій Химчук наголосив на тому, що аналіз поданих відомостей кандидатів зафіксував факти, що потребують додаткової перевірки. Серед найтиповіших він назвав: явище «амнезії 2013-2014 рр.», коли більша частина майна кандидата з’явилася в нього після введення в Україні відповідальності за подання неправдивих відомостей про майновий стан; «судійського телепорту», коли суддя не має офіційно зареєстрованої нерухомості за місцем постійної роботи та реєстрацію, так званих, «кандидатів-безхатченків», що взагалі не володіють будь-якою нерухомістю.

Микола Гнатовський та Антон Льовін (Інститут міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка) проаналізували досвід іноземних держав. Проте, на їхню думку, міжнародна практика є хорошим аналітичним ресурсом, але другої України в світі не має і тому доречно шукати відповідь на питання саме в Україні та українських інституціях.

Катерина Сопова, заступник керівника Центру експертних досліджень науково-дослідного інституту інтелектуальної власності у своєму виступі звернулася до напрацювань країн Європейського Союзу. Вона навела приклад рішення спеціалізованого суду в якому суддя роз’яснює своє рішення, застосовуючи методологічні підходи щодо встановлення схожості або тотожності позначень, та запропонувала перейняти такий досвід для написання майбутніх рішень  ВСПІВ.

Тарас Кислий, радник, керівник практики ІВ, технологій, медіа та телекомунікацій «EPAP Ukraine» акцентував увагу на питанні інституційності: проблемі поєднання двох інституцій першої палати та апеляційної палати в одному суді.

Константин Зеров, асистент кафедри інтелектуальної власності КНУ ім. Т. Шевченка, звернув увагу присутніх на питання, що залишилися поза увагою при формуванні переліку справ, які відносяться до юрисдикції нового суду; на деякі процесуальні аспекти, як то відсутність процесуального порядку та критеріїв визнання торговельної марки добре відомою в судовому порядку.

Патентний повірений Марія Ортинська презентувала загальні сподівання щодо роботи спеціалізованого суду та додатково звернула увагу на те, що в будь-якій судовій інстанції одним з базових елементів плідної роботи є дотримання суддями принципів етики та доброчесності, а також забезпечення дотримання встановлених законами процесуальних строків.

Однак, не зважаючи на продуктивну дискусію, за результатами круглого столу все ж залишилося більше питань ніж відповідей. Шляхи вирішення спірних моментів формуватимуться вже в процесі безпосереднього функціонування суду. Тоді ж можна буде оцінити чи справдилися припущення та прогнози щодо питань, якими сьогодні переймається професійна спільнота.

А поки, під пильним оком спільноти перебуває робота Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Громадської ради доброчесності, які наразі продовжують відбір суддів Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Чекатимемо новин.

 

Останні новини

Наші пріоритети

testimonial author Олена ОРЛЮК, директор

"Ми намагаємося об'єднати під лавами нашого колективу справді найкращих фахівців, адже з ними маєш надзвичайно більше натхнення та мотивації до улюбленої справи"

Зв'яжіться з нами

Для отримання послуг з аудиту та експерної оцінки, консультацій з питань інтелектуальної власності.

Контакти

Київ, 03150 вул. Казимира Малевича (Боженко), 11

Тел.: +38 (044) 200 08 76
Email: letter@i.kiev.ua